відданий — 1 дієприкметник від: віддати відданий 2 прикметник вірний, надійний … Орфографічний словник української мови
підданий — I п ідданий а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до піддати. II підд аний ного, ч. Особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя. || заст. Особа, економічно залежна від кого небудь … Український тлумачний словник
відданий — (який відзначається постійністю у своїх почуттях, нездатний на зраду), вірний, відданий, надійний, незрадливий, незмінний, певний, постійний, непідкупний, випробуваний … Словник синонімів української мови
вірнопідданий — дієприкметник рідко вірнопідданий прикметник … Орфографічний словник української мови
підданий — дієприкметник від: піддати підданий іменник чоловічого роду, істота у підданстві … Орфографічний словник української мови
самовідданий — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпідданий — а, е. Який не має підданства … Український тлумачний словник
вірнопідданий — а, е, заст. Вірний монархові. || у знач. ім. вірнопідда/ний, ного, ч.; вірнопідда/на, ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові … Український тлумачний словник
самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
відданий — [в’і/д:анией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови